Освітня програма 5-9 класи 2023-24 н.р.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Йосипівського ліцею
Маяківської сільської ради
Одеського району
Одеської області
(5-9 класи)
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Йосипівського ліцею
Маяківської сільської ради
Одеського району Одеської області
від 31.05.2023 № ______
СХВАЛЕНО
на засіданні педагогічної ради
Йосипівського ліцею
Маяківської сільської ради
Одеського району Одеської області
Голова педагогічної ради, директор
__________
Світлана ЛАХТІОНОВА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Тип навчального закладу: Йосипівський ліцей Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області.
Мова навчання – українська. Режим роботи – п,ятиденний.
Кількість класів - 9 , учнів – 179. .
Освітня програма розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. N 898 та наказу МОН України № 405 від 20.04.2018 р.
Освітня програма включає:
типовий навчальний план;
перелік модельних навчальних програм;
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію оцінювання.
Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації ліцею єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня програма визначає:
загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 1);
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН України;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення;
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік;
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік;
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік;
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік;
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ІІ ступеня (далі –навчальний план).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Варіативна складова навчального плану визначається ліцеєм самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах.
Варіативна складова навчальних планів використовується на: запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану спеціалізацію, чи світоглядного спрямування, допрофільну підготовку; індивідуальні заняття та консультації, підсилення предметів інваріантної складової.
Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується заступником директора. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.
Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.
З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано самостійно з варіативних модулів відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази , кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.
Особливості організації освітнього процесу
та структури у 2022/2023 навчальному році
Освітній процес організовується відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» (розділ ІІІ, ст. 10), Освітньої програми розпочнеться у День знань – 1 вересня, закінчується не пізніше 1 липня наступного року (за нормами ДСанПін).
Навчальні заняття організувати за семестровою системою:
І семестр-01.09.2022 по 28.12.2022
ІІ семестр- 09.01.2023 по 31.05.2023
Тривалість канікул:
осінні - 23.10.2023 - 29.10.2023
зимові - 29.12.2023 - 14.01.2023
весняні - 25.03.2024 - 31.03.2024
Режим роботи закладу на 2022/2023 навчальний рік
мова навчання - українська;
режим навчання – п’ятиденний;
початок занять – о 8.30;
тривалість уроків;
для 5-12-х класів – 45 хвилин
Різниця в часі навчальних годин обов’язково компенсується подовженням перерв. Подовжені перерви використовуються для організації цікавого та активного відпочинку учнів, перебуванні на свіжому повітрі, харчування.
Тривалість перерв:
5-11 класи - 15 хвилин;
Робота секцій, гуртків, позакласних та позашкільних заходів проводиться з 1515 до 1900.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.
Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
|
1 |
Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети - виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст - бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.
Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності.
Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Форми організації освітнього процессу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбіновані уроки.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні урок, відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Передбачені результати базової середньої освіти
Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми базової середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.
На реалізацію мети діяльності ліцею при складанні навчального плану використано таблиці до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, які у повному обсязі включають інваріантну частину, сформовану на державному рівні, та варіативну частину, у якій передбачені предмети та курси за вибором, факультативні, індивідуальні та групові заняття відповідно освітніх потреб учнів.
|
Клас |
№ наказу
|
№ таблиці до наказу, назва
|
|
5-6-ті |
наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»
|
Додаток 3 до Типової освітньої програми, Навчальний план закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання |
|
7-8-ті |
наказ Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018«Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»
|
Таблиця 1 до Типової освітньої програми, Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою
|
|
9-ті |
наказ Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»
|
Таблиця 10 до Типової освітньої програми, Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов
|
Мова навчання – українська
Згідно з рішенням педагогічної ради з метою набуття учнями мовленнєвих та комунікативних навичок введено факультатив «Культура добросусідства» в 5-8-х класах; з метою поглиблення математичних компетентностей введено факультатив «Фінансова грамотність»в 6-8-х класах.
З метою підготовки до предметних олімпіад, державної підсумкової атестації, створення передумов для поглибленого вивчення окремих предметів до варіативної складової введено індивідуальні та групові заняття: у 5-9-х класах з «Української мови», «Хімії»(6 клас), Історія України(8 клас).
Інваріантна складова навчальних планів в 5-9 класах забезпечує реалізацію змісту освіти на рівні Державного стандарту базової загальної середньої освіти.
Для організації дистанційного навчання використовуються методичні рекомендації, подані у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт.: А. Лотоцька, О. Пасічник), розробленими за підтримки МОН.
Дистанційне навчання може бути організоване за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Meet, Instagram, Google, Hangouts тощо; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи іззовнішніх освітніх ресурсів; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, “На урок”, “Prometheus”, відеоуроки на YouTube, Google тощо.
Інклюзивне навчання та інклюзивні класи
У 2023-2024 навчального року інклюзивне навчання в інклюзивних класах організовано відповідно до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-436 від 30.08.2021 року «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році». Освітній процес у 2023/2024 навчальному році організований з урахуванням епідемічної ситуації, актів Кабінету Міністрів України про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, постанов Головного державного санітарного лікаря.
Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для дітей з ООП забезпечується шляхом створення індивідуальної програми розвитку, адаптації навчального матеріалу вчителем, асистентом вчителя, наданняпсихолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг.
Організація навчання з наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюєтьсявідповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та Порядку організаціїінклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами).
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про освіту» інклюзивний клас створюється на підставі заяви батьківдитини з особливими освітніми потребами, до якої додається висновок інклюзивно-ресурсного центру.
Організація інклюзивного навчання здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди супроводу складеному на основі Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженому наказомМОН від 08.06.2018 № 609.Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних занять, які можуть надаватися як штатними працівниками.
Оплата праці залучених на підставі цивільно-правових договорів фахівців здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання цієї субвенції, затверджених постановоюКабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 88 (із змінами). Психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття надаються відповідно до індивідуальної програми розвитку, на підставі договору про проведення психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять.
У разі встановлення рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Проведення таких занять здійснюється за погодженням з одним із батьків згідно з індивідуальною програмою розвитку з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей дитини з особливими освітніми потребами та за наказом директора.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 585 «Про встановлення тривалості здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами» (із змінами) встановлено, що для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах , тривалість здобуття початкової та базової середньої освіти може бути подовжена на один рік на кожному з рівнів освіти з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником та відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії.
Оцінюють учнів з ООП за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти.
Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах система оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП є стимулюючою. Передусім враховуються досягнення учня, його позитивна динаміка розвитку, а не невдачі.
Ключові компетентності учнів з особливими освітніми потребами:
- Спілкування державною мовою
- Спілкування іноземними мовами
- Математична компетентність
- Основні компетентності у природничих науках і технологіях
- Інформаційно-цифрова компетентність
- Уміння вчитися впродовж життя
- Ініціативність і підприємливість
- Соціальна і громадянська компетентності
- Обізнаність і самовираження у сфері культури
- Екологічна грамотність і здорове життя
Щодо кожної освітньої галузі вчитель реалізує завдання, сприяючи формуваннюкомпетентностей в учнів. Завдання корелюються з метою і загальними цілями, окресленими в Державному стандарті. Освітня програма передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей),визначених Державним стандартом.
На основі освітньої програми складає та затверджує річний навчальний план ліцею, що конкретизує організацію освітнього процесу.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ІІ-ІІІ СТУПЕНЯ
Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 5-11-х класів у закладі визначені нормативними документами: Наказом МОНУ від 13.04.2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» та Наказом МОНУ від 21.08.2013 року №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (додаток 2).
1. Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.
2. Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий (додатки 1 та 2).
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.
3. За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:
- характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
- якість знань;
- сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;
- самостійність оцінних суджень.
4. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.
У 5-9 класах класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12.
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається «не атестований».
Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи
|
Рівень навчальних досягнень |
Бали |
Вимоги до знань, умінь і навичок учнів |
|
Початковий |
1 |
Учні розрізняють об'єкти вивчення |
|
2 |
Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення |
|
|
3 |
Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення |
|
|
Середній |
4 |
Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію |
|
5 |
Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять |
|
|
6 |
Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя. |
|
|
Достатній |
7 |
Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії. |
|
8 |
Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють уміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями. |
|
|
9 |
Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють уміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність). |
|
|
Високий |
10 |
Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами. |
|
11 |
Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях. |
|
|
12 |
Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання. |
Українська мова
Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі компетентнісного, особистісно орієнтованого, комунікативнодіяльнісного й соціокультурного підходів до шкільного мовного курсу, які насамперед мають забезпечити розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої культури, комунікативної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.
Оцінювання мовленнєвої компетентності учнів
І. Аудіювання (слухання розуміння)
Оцінюється здатність учнів сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування: розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причиннонаслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражальнозображувальні засоби прослуханого тексту; давати оцінку прослуханому.
ІІ. Читання
Читання вголос
Оцінюється здатність учнів:
– демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;
– виявляти вміння читати з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;
– виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю, авторський задум;
– пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо);
– емоційно реагувати на прочитане;
– знаходити в тексті незнайомі слова.
Вимоги до оцінювання
|
Рівень |
Бали |
Характеристика читання |
|
Початковий |
1-3 |
Учні демонструють повільне, емоційно невиразне читання; структурують текст і речення; зрідка вдаються до засобів виразного читання, інтонують речення зі значною кількістю помилок; |
|
Середній |
4-6 |
Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення; демонструють недостатньо плавне й виразне читання; припускаються помилок в інтонуванні, вимові, не завжди роблять логічний наголос; читають недостатньо емоційно; не вирізняють у тексті незнайомі слова. |
|
Достатній |
7-9 |
Учні читають плавно, емоційно виразно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення й самостійно поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних помилок чи недоліків (у вираженні авторського задуму, виконанні комунікативного завдання; дотриманні норм орфоепії, дикції тощо); не завжди вирізняють у тексті незнайомі слова. |
|
Високий |
10-12 |
Учні читають плавно, швидко, емоційно виразно, із дотриманням орфоепічних та інтонаційних норм; поділяють речення на смислові відрізки; розуміють авторський задум, стильові особливості тексту, успішно розв’язують комунікативне завдання; звертають увагу на незрозумілі слова. |
Читання мовчки
Оцінюється здатність учнів:
– читати незнайомий текст із належною швидкістю;
– розуміти й запам’ятовувати після одного прочитання фактичний зміст;
– визначати причиннонаслідкові зв’язки між частинами тексту;
– відрізняти тему й ідею (основну думку) висловлювання;
– спостерігати й виявляти ті засоби, за допомогою яких автор досягає мети;
– знаходити в тексті незнайомі слова;
– демонструвати різні види читання.
ІII. Говоріння й письмо (діалогічне та монологічне мовлення)
Діалогічне мовлення
Оцінюється здатність учнів: ініціювати комунікативну взаємодію; налагоджувати й підтримувати міжособистісну комунікацію; адекватно реагувати на співрозмовника; демонструвати певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється; добирати аргументи на підтвердження власної позиції; здійснювати адекватний добір мовновиражальних засобів; формулювати різні запитання й давати розгорнуту відповідь; у виборі рішень керуватися системою цінностей, схвалених суспільством; володіти типами мовленнєвої діяльності; відчувати стан співрозмовника; організовувати конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій; користуватися прийомами стимулювання й підтримування розмови; дотримуватися теми спілкування; дотримуватися норм літературної мови; демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо).
Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення
|
Рівень |
Характеристика складених учнями діалогів |
Бали |
|
Початковий |
Учень (учениця) бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати прості й однотипні за будовою запитання, припускаючись помилок різного характеру; демонструє небагатий лексикофразеологічний запас; допускає мовні й логічні помилки; не ініціює спілкування; не використовує прийоми налагодження й підтримування контакту; губиться в конфліктній ситуації; комунікативної мети досягає частково. |
1-3 |
|
Середній |
Учень (учениця) досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, дотримується основних правил поведінки під час розмови, норм етикету, проте йому бракує самостійності суджень, аргументації в досягненні комунікативної мети, лаконізму, інформаційної новизни; демонструє елементарні правила ввічливості під час розмови; як репліки використовує переважно прості й неповні речення; добирає переважно слабкі аргументи; ставить елементарні запитання, однак інколи губиться під час відповіді на поставлені йому запитання. |
4-6 |
|
Достатній |
Учень (учениця) загалом вправно бере участь у діалозі на основі проблемної ситуації, демонструє достатню обізнаність у темі розмови, здатність ініціювати спілкування, вправність у доборі прийомів підтримування міжособистісної комунікації; дотримується культури мовлення, чітко висловлює думки, виявляє вміння формулювати цікаві запитання, дати влучну, дотепну відповідь; його репліки розгорнуті, змістовні, переконливі; у ставленні до співрозмовника толерантний, стриманий, коректний; але в діалозі трапляються недоліки: відхилення від теми, нечітко виражена особиста позиція співрозмовників, недостатньо сильних аргументів; у мовленні допускає помилки. |
7-9 |
|
Високий |
Учень (учениця) вправно бере участь у діалозі на основі будьякої ситуації, уміє слухати й дотримується почерговості у розмові, демонструє мовну вправність (дотримання норм літературної мови, правил культури мовлення); добре обізнаний у темі розмови; переконливо й оригінально аргументує свою позицію, добираючи сильні докази, зокрема й з власного досвіду, зіставляє й аналізує різні погляди на предмет, із розумінням ставиться до думки іншого, дотримується правил поведінки й мовленнєвого етикету в розмові; виявляє здатність конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації. |
10-12 |
Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)
Оцінюється здатність учнів: виявляти обізнаність із теми, що розкривається (усно чи письмово); здобувати потрібну інформацію в різноманітних джерелах (зокрема користуватися ІКТ) для створення власних усних і письмових висловлювань; будувати висловлювання певного обсягу, типу й стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо) і використовуючи мовні засоби оформлення; продукувати чітке, плавне, зв’язне мовлення з ефективною логічною структурою, що допомагає слухачеві сприйняти й запам’ятати почуте; будувати композиційно й змістовно завершене висловлювання; ураховувати мету спілкування, адресата мовлення; формулювати основну думку висловлювання; розкривати тему висловлювання тощо.
Під час оцінювання усного монологічного мовлення враховуються також такі аспекти: здатність дотримуватися культури мовлення й правил спілкування з урахуванням мовленнєвих ситуацій; виявляти певний рівень творчої діяльності; вільно й невимушено триматися перед слухачами, підтримувати з ними зоровий контакт; доцільно й ефективно використовувати позамовні засоби (постава, міміка, жести).
Вимоги до оцінювання монологічного мовлення
|
Рівень |
Бали |
Характеристика змісту виконаної роботи |
Грамотність |
|
|
Припустима кількість орфографічних і пунктуаційних помилок |
Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичних помилок |
|||
|
I. Початковий |
1 |
Учень (учениця)будує лише окремі не пов’язані між собою речення; бідне лексичне і граматичне оформлення роботи. |
15-16 і більше |
|
|
2 |
Створений учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення. |
13-14 |
9-10 |
|
|
3 |
Учень (учениця)демонструє висловлювання, що не є завершеним текстом; у роботі порушена послідовність й чіткість викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової і стилістичної єдності; активний словник бідний, граматична будова висловлювання недосконала. |
11-12 |
|
|
|
II. Середній |
4 |
Створений учнем (ученицею) текст (висловлювання) за обсягом становить трохи більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; бракує повноти, ґрунтовності, послідовності й переконливості у формулюванні думок; порушено пропорційність композиційних частин; чіткішого розмежування потребують основна й другорядна інформація; урізноманітнення потребує лексикофразеологічний запас і граматична будова; немає самостійних суджень і висновків. |
9-10 |
|
|
5 |
За обсягом робота близька до норми, композиційно завершена; проте потребує більше самостійних суджень, узагальнень і ґрунтовних висновків; удосконалення потребує лексичне оформлення; основна думка формулюється невиразно, стандартно; бракує сильних аргументів, яскравих мовних засобів. |
7-8 |
7-8 |
|
|
6 |
За обсягом висловлювання сягає норми; композиційна будова пропорційна; для повного розкриття теми бракує доказовості, самостійних суджень; виклад загалом зв’язний, але учень не вміє самостійно творчо мислити, належно аргументувати думки, влучно добирати слова й вирази, демонструвати багатство синтаксичних конструкцій. |
5-6 |
|
|
|
III. Достатній |
7 |
Учень (учениця) виявляє обізнаність із теми; демонструє здатність самостійно створювати зв’язний, із елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але подекуди порушує логіку викладу думок; бракує сильних аргументів на користь основної думки; потребує вдосконалення грамотність і збагачення засобами виразності активний словник. |
4 |
5-6 |
|
8 |
Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; виявляє обізнаність із теми, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення. |
3 |
||
|
9 |
Учень (учениця) демонструє здатність самостійно будувати висловлювання певного обсягу, типу і стилю, добираючи й упорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; виклад думок послідовний, достатній для розкриття теми, логічний (з урахуванням виду переказу); авторська позиція загалом чітка й зрозуміла; вдало дібрано лексичні засоби, однак потребує вдосконалення граматичне оформлення роботи; урізноманітнює синтаксичну будову твору; демонструє навички робити висновки й узагальнення; розмежовувати сильні й слабкі аргументи. |
1+1 (НЕГРУБА) |
||
|
IV. Високий |
10 |
Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота демонструє багатий активний лексикофразеологічний словник, граматичну правильність; дотримується стильової єдності й виразності тексту. У роботі бракує засобів мовної виразності. |
1 |
3 |
|
11 |
Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) оригінальний текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота демонструє багатий активний лексикофразеологічний словник і мовну грамотність; здатність творчо мислити, уявляти, фантазувати, дотримується стильової єдності й виразності тексту; використовує мовні засоби виразності. |
1 (негруба) |
2 |
|
|
12 |
Учень (учениця) самостійно будує (з урахуванням виду переказу) яскравий оригінальний за ідеєю й мовним оформленням текст, орієнтований на комунікативне завдання, чітко дотримується композиційної пропорційності, висловлює власну думку, аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, робота демонструє багатий активний лексикофразеологічний словник і мовну грамотність; здатність творчо мислити, уявляти, фантазувати, робота відзначається стилістичною довершеністю, наявністю оригінальних мовних засобів виразності. Робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю. |
– |
1 |
|
Оцінювання мовної компетентності учнів
ІV. Оцінювання знань з мови й мовних умінь
У процесі навчання української мови та мов національних меншин застосовують такі види контролю: поточний, тематичний, семестровий, річний і державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання розглядаємо як обов’язковий компонент процесу оволодіння учнями навчальним матеріалом уроку. Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Основні завдання його такі: мотивувати учнів до активної діяльності; визначати рівень розуміння й первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними й засвоєним змістом попередніх тем; закріплювати здобуті знання, набуті вміння й навички. Цей вид контролю має усну й письмову форми, що передбачають різні види.
Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.
Перевірці підлягають знання й уміння з мови, необхідні передусім для правильного використання мовних одиниць. Учням пропонується розпізнавати вивчені мовні явища; групувати, класифікувати; сполучувати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо; виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.
Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок і з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми.
Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок й обов’язкових робіт із різних видів мовленнєвої діяльності й правопису з урахуванням рівня сформованості навичок учня працювати самостійно й у колективі. Річний бал виставляють на основі семестрових балів.
V. Оцінювання правописної компетентності учнів
Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформлювати роботу.
Основною формою контролю за рівнем сформованості в учнів правописної компетентності є контрольний диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу.
Контрольна перевірка з української мови та мов національних меншин здійснюється фронтально та індивідуально. Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння.
Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. Результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Українська та зарубіжна література
Головною метою вивчення предметів «Українська література», «Зарубіжна література» є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:
- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
- виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;
- відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
- давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
- навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
- розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);
- формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовноестетичний потенціал художньої літератури;
- виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,
- відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури;
- прищеплювати школярам високий естетичний смак.
На уроках літератури домінантною формою навчання і контролю за досягнутими результатами є діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності і спонукає учнів розмірковувати, робити узагальнення і висновки, аргументовано висловлювати власні думки. Під час такого оцінювання обов’язковим має стати: контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних і письмових робіт, виразне читання художніх текстів.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з української, зарубіжної літератур національних меншин має здійснюватися за такими вимогами:
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
I. Початковий |
1 |
Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремий літературний факт або явище. |
|
2 |
Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал на елементарному рівні, називає окремі літературні факти або явища. |
|
|
3 |
Учень (учениця) сприймає навчальний матеріал, відтворює окремий фрагмент твору (з допомогою вчителя). |
|
|
II. Середній |
4 |
Учень (учениця) частково відтворює навчальний матеріал на репродуктивному рівні, дає визначення літературного явища без посилання на текст. |
|
5 |
Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і з допомогою вчителя знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору. |
|
|
6 |
Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал, відтворює значну його частину з допомогою вчителя і самостійно знаходить приклади у тексті. |
|
|
ІІІ. Достатній |
7 |
Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень. |
|
8 |
Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу художнього твору, під керівництвом учителя виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку. |
|
|
9 |
Учень (учениця) володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні ціліснокомплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя аналізує і виправляє допущені помилки; добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку. |
|
|
ІV. Високий |
10 |
Учень (учениця) добре володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору,самостійно оцінює окремі літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює із різними джерелами інформації, систематизує дібраний матеріал. |
|
11 |
Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками ціліснокомплексного аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює явища культурного життя,аргументуючи власну позицію щодо них, виявляє початкові творчі здібності. |
|
|
12 |
Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками ціліснокомплексного аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень щодо різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, має схильність до літературної творчості. |
Іноземні мови
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Оцінка за семестр виставляється на основі тематичних оцінок та семестрового оцінювання.
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
|
Аудіювання* |
|
1 |
Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі. |
|
|
2 |
Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі. |
|
|
3 |
Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі. |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал. |
|
5 |
Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі. |
|
|
6 |
Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації. |
|
8 |
Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію. |
|
|
9 |
Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст повідомлень та фактичну інформацію імпліцитно надану у повідомленні. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності. |
|
11 |
Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації. |
|
|
12 |
Учень (учениця) без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію у повідомленні. |
|
|
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу; |
||
|
Початковий |
|
Читання* |
|
1 |
Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався. |
|
|
2 |
Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що вивчався. |
|
|
3 |
Учень (учениця) уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався. |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал. |
|
5 |
Учень (учениця) уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал. |
|
|
6 |
Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал. |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням і тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру. |
|
8 |
Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію. |
|
|
9 |
Учень (учениця) уміє читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) уміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв’язки всередині речення та між реченнями. |
|
11 |
Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв’язки в рамках тексту та між його окремими частинами. |
|
|
12 |
Учень (учениця) уміє читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності. |
|
|
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.; |
||
|
Початковий |
|
Говоріння* |
|
1 |
Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки. |
|
|
2 |
Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки. |
|
|
3 |
Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає фонематичні помилки. |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) уміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору. |
|
5 |
Учень (учениця) уміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно. |
|
|
6 |
Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову відповідно до мовленнєвої ситуації. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно. |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) уміє зв’язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них. |
|
8 |
Учень (учениця) уміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє відповідно до комунікативних завдань використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок. |
|
|
9 |
Учень (учениця) уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, відповідно до комунікативних завдань використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативних завдань, не допускає фонематичних помилок. |
|
11 |
Учень (учениця) уміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок. |
|
|
12 |
Учень (учениця) уміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами. |
|
|
* Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.; |
||
Письмо*
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
Грамотність |
|
|
Припустима кількість орфографічних помилок |
Припустима кількість лексичних, граматичних та стилістичних помилок |
|||
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця) уміє писати вивчені слова. допускаючи при цьому велику кількість орфографічних помилок. |
8 |
9 |
|
2 |
Учень (учениця) уміє писати вивчені словосполучення. |
6 |
9 |
|
|
3 |
Учень (учениця) уміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі, проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативно насичений. |
6 |
8 |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) уміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту. |
6 |
6 |
|
5 |
Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв’язку при цьому відсутні з'єднувальні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур, моделей тощо |
45 |
5 |
|
|
6 |
Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення/ листа за зразком відповідно до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність вжитих структур, моделей тощо. |
45 |
5 |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком відповідно до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо. |
4 |
4 |
|
8 |
Учень (учениця) уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо. |
3 |
3 |
|
|
9 |
Учень (учениця) уміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо. |
3 |
2 |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури відповідно до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше, моделей тощо. |
2 |
1 |
|
11 |
Учень (учениця) уміє написати повідомлення, правильно використовуючи лексичні одиниці в рамках тем, пов’язаних з повсякденним життям. надаються при наявності несуттєвих орфографічних помилок, які не порушують акту комунікації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо). |
12 |
|
|
|
12 |
Учень (учениця) уміє надати в письмовому вигляді інформацію відповідно до комунікативних завдань, висловлюючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лексичні одиниці та граматичні структури. |
|
|
|
|
* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу. |
||||
Історія
При оцінюванні навчальних досягнень з історії за основу береться:
– поступове зростання рівня вимог до учнів від класу до класу відповідно до рівня набуття учнями ключових та предметних компетентностей;
– рівень оволодіння основними питаннями змісту та переліком вмінь і навичок, що їх учні мають набути під час вивчення курсів історії України та всесвітньої історії відповідно з врахуванням вікових особливостей пізнавального процесу школярів.
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
|
1 |
Учень (учениця) може повторити тему уроку, назвати однедва поняття, які вивчалися протягом теми, одну-дві події, персоналії чи історикогеографічні об’єкти, що вивчалися протягом теми. |
|
Початковий |
2 |
Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історикогеографічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії |
|
3 |
Учень (учениця) двоматрьома простими реченнями може розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття – з тисячоліттям; може пояснити легенду історичної карти |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, з використанням понять та термінів, що подані у тексті підручника, називаючи однудві основні дати; розпізнає на історичній карті різноманітні історикогеографічні об’єкти та використовує карту для локалізації історичного змісту підручника за допомогою вчителя |
|
5 |
Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначає окремі ознаки історичних понять, називає дати подій, що вивчаються; показує на карті історикогеографічний об’єкт з використанням легенди карти; розпізнає різноманітні історичні джерела за їх видами (речові, візуальні, етнографічні, текстові тощо) |
|
|
6 |
Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, розповідає про історичну постать на основі матеріалів підручника, встановлює хронологічну послідовність трьохчотирьох подій; користується джерелами історичної інформації і за допомогою вчителя використовує для пояснення основного змісту теми |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця) послідовно і логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; самостійно «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; самостійно працює з матеріалами підручника, встановлює відповідність подій та явищ |
|
8 |
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять та користується ними, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причиннонаслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах періоду з курсу історії України та всесвітньої історії; використовує історичну карту як джерело знань |
|
|
9 |
Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; розпізнає історичний факт та його інтерпретацію; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причиннонаслідкові зв’язки; синхронізує події у межах курсу, аналізує зміст історичної карти |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на запропоновані історичні джерела; порівнює і систематизує дані історичних джерел, включаючи історичні карти; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії в межах вивченого історичного періоду |
|
11 |
Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може аргументовано висловлювати власні судження в усній та письмовій формі, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії; аналізує історичні джерела в їх багатоаспектному та багато перспективному вимірі. |
|
|
12 |
Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання; самостійно добирає інформацію про минуле, аналізує та узагальнює її, пов’язує конкретну тему з широким історичним контекстом, використовує міжпредметні зв’язки. |
Додаток 1
Наказ МОН №405
від 20.04.2018
Таблиця 1
до Типової освітньої програми
Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|||||
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
|
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
Іноземна мова |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
|
|
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
|
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
|
|
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
Природознавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
|
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
|
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
|
|
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
|
|
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
|
|
Разом |
23,5+3 |
26,5+3 |
28+3 |
28,5+3 |
30+3 |
|
|
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
3 |
3 |
|
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
|
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
27+3 |
30+3 |
30,5+3 |
31,5+3 |
33+3 |
|
|
Додаток 2
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
|
№ п/п |
Назва навчальної програми |
|
|
Українська мова |
|
|
Українська література |
|
|
Іноземні мови (англійська,німецька) |
|
|
Біологія |
|
|
Всесвітня історія |
|
|
Географія |
|
|
Зарубіжна література |
|
|
Інформатика |
|
|
Історія України |
|
|
Математика |
|
|
Мистецтво |
|
|
Основи здоров’я |
|
|
Природознавство |
|
|
Трудове навчання |
|
|
Фізика |
|
|
Фізична культура |
|
|
Хімія |
|
|
Навчальна програма курсів за вибором та факультативів. Хімія 5-12,«Мандрівець» 2010 р.(автор Г.Кушнір) |
|
|
Факультатив «Фінансова грамотність»,2018 р. |
|
|
Факультатив «Культура добросусідства», 2018 р. |
Директор _______________________ Світлана ЛАХТІОНОВА
Додаток 4
Перелік модельних навчальних програм для 5 класів
з українською мовою навчання на 2023/2024 навчальний рік
|
Освітня галузь |
Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів |
Модельна навчальна програма |
|
|
назва |
автори |
||
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
«Українська мова. 5-6 класи» |
Заболотний О. В., Заболотний В. В. |
|
Українська література |
«Українська література. 5-6 класи» |
Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С. Б. |
|
|
Зарубіжна література |
«Зарубіжна література. 5-6 класи» |
Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж. |
|
|
Іноземна мова (англійська) |
«Іноземна мова 5-9 класи» |
Редько В.Г. Шаленко О.П., Сотникова С.І. |
|
|
|
Іноземна мова (німецька) |
«Іноземна мова 5-9 класи» |
Редько В.Г. Шаленко О.П., Сотникова С.І. |
|
Математична |
Математика |
«Математика. 5-6 класи»
|
Істер О. С. |
|
Природнича |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» |
«Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» |
Коршевнюк Т. В. |
|
Соціальна і здоров’язбере-жувальна |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
«Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи інтегрований курс)» |
О.І. Шиян., Волощенко |
|
Етика |
«Етика. 5-6 класи» |
Кришмарел В. Ю., Пометун О. І., Ремех Т. О.). |
|
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
«Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»
|
Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І. О., Щупак І. Я.
|
|
Інформатична |
Інформатика |
«Інформатика. 5-6 класи»
|
Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В. |
|
Технологічна |
Технології |
«Технології. 5-6 класи» |
|
|
Мистецька |
Музичне мистецтво
|
«Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) |
Масол Л. М., Просіна О. В. |
|
Образотворче мистецтво
|
|||
|
Фізична культура |
Фізична культура |
«Фізична культура. 5-6 класи» |
Педан О. С. Коломоєць Г. А., Боляк А. А. та ін.. |
Директор _______________________ Світлана ЛАХТІОНОВА
Додаток 5
Додаток 3
до Типової освітньої програми
для 5-9 класів закладів загальної
середньої освіти
до наказу Міністерства освіти
і науки України
від 19.02. 2021 р. № 235
Робочий навчальний план
5-их класів
з українською мовою навчання
на 2023– 2024 навчальний рік
|
Освітні галузі |
Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів |
Кількість годин на тиждень |
|
|
5-А клас |
5-Б клас –інклюзія |
||
|
16 учнів |
19 учнів |
||
|
Мовно - літературна
|
Українська мова |
4 |
4 |
|
Українська література |
2 |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
|
|
Іноземна мова (англійська) |
2 |
2 |
|
|
|
Іноземна мова (німецька) |
2 |
2 |
|
Математична |
Математика |
5 |
5 |
|
Природнича |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» |
2 |
2 |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
1 |
1 |
|
Етика |
1 |
1 |
|
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
1 |
1 |
|
Інформатична |
Інформатика |
1 |
1 |
|
Технологічна |
Технології |
1 |
1 |
|
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
|
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Усього (без фізичної культури + фізична культура) |
26 + 3 |
26 + 3 |
|
|
Додаткові години для вивчення факультативів, курсів за вибором: |
|
|
|
|
Факультатив «Культура добросусідства» |
1 |
1 |
|
|
Додаткові години на проведення індивідуальних консультацій та групових занять з предметів: |
|
|
|
|
українська мова |
1 |
1 |
|
|
Загальнорічна кількість на тиждень навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
31 |
31 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
28 |
|
Директор _______________________ Світлана ЛАХТІОНОВА
Додаток 6
Додаток 3 до
Типової освітньої програми
для 5-9 класів закладів загальної
середньої освіти
до наказу Міністерства освіти
і науки України
від 19.02. 2021 р. № 235
Робочий навчальний план
для 6-их класів
з навчанням українською мовою
на 2023– 2024 навчальний рік
|
Освітні галузі |
Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів |
Кількість годин на тиждень |
|
|
6-А клас |
6-Б клас |
||
|
20 учнів |
23 учня |
||
|
Мовно – літературна
|
Українська мова |
4 |
4 |
|
Українська література |
2 |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
|
|
Іноземна мова (англійська) |
2 |
2 |
|
|
Іноземна мова (німецька) |
2 |
2 |
|
|
Математична |
Математика |
5 |
5 |
|
Природнича |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» |
2 |
2 |
|
|
Географія |
2 |
2 |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна-
|
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
1 |
1 |
|
Етика |
1 |
1 |
|
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
2 |
2 |
|
Інформатична |
Інформатика |
2 |
2 |
|
Технологічна |
Технології |
1 |
1 |
|
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
|
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Усього (без фізичної культури + фізична культура) |
29 + 3 |
29 + 3 |
|
|
Додаткові години для вивчення факультативів, курсів за вибором: |
|
|
|
|
Факультатив «Культура добросусідства» |
1 |
1 |
|
|
Додаткові години на проведення індивідуальних консультацій та групових занять з предметів: |
|
|
|
|
українська мова |
1 |
1 |
|
|
Загальнорічна кількість на тиждень навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
34 |
34 |
|
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
31 |
31 |
|
Директор _______________________ Світлана ЛАХТІОНОВА
Додаток 7
Таблиця 1
до наказу МОН України
№ 405 від 20.04.2018
|
|
Робочий навчальний план
для 7-их класів
з навчанням українською мовою
на 2023– 2024 навчальний рік
|
Освітні галузі |
Навчальні предмети
|
Кількість годин на тиждень |
|
|
7-А клас |
7-Б клас –інкл. |
||
|
22 учня |
12 учнів |
||
|
Мови і літератури
|
Українська мова |
2,5+0,5 |
2,5+0,5 |
|
Українська література |
2 |
2 |
|
|
Іноземна мова (англійська) |
3 |
3 |
|
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
|
|
Суспільствознавство |
Історія України |
1 |
1 |
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
|
|
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
|
|
Математика |
Алгебра |
2 |
2 |
|
Геометрія |
2 |
2 |
|
|
Природознавство |
Біологія |
2 |
2 |
|
Географія |
2 |
2 |
|
|
Фізика |
2 |
2 |
|
|
Хімія |
1,5+ 0,5 |
1,5+ 0,5 |
|
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
|
Інформатика |
1 |
1 |
|
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|
|
Разом |
28 +3 |
28 +3 |
|
|
Додаткові години на вивчення навчальних предметів |
2,5 |
2,5 |
|
|
Українська мова |
0,5 |
0,5 |
|
|
Хімія |
0,5 |
0,5 |
|
|
Факультатив «Фінансова грамотність» |
0,5 |
0,5 |
|
|
Факультатив «Культура добросусідства» |
1 |
1 |
|
|
Гранично допустиме навантаження на одного учня |
32 |
32 |
|
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
30,5+3
|
30,5+3
|
|
Директор _______________________ Світлана ЛАХТІОНОВА
Додаток 8
Таблиця 1
до наказу МОН України
№ 405 від 20.04.2018
Робочий навчальний план
для 8 - их класів
з навчанням українською мовою
на 2023 – 2024 навчальний рік
|
Освітні галузі |
Навчальні предмети
|
Кількість годин на тиждень |
|
||
|
8-А |
8-Б |
|
|||
|
18 учнів |
22 учня-інклюзія |
|
|||
|
Мови і літератури
|
Українська мова |
2 + 1 |
2 + 1 |
|
|
|
Українська література |
2 |
2 |
|
||
|
Іноземна мова (англійська) |
3 |
3 |
|
||
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
|
||
|
Суспільствознавство |
Історія України |
1,5+0,5 |
1,5+0,5 |
|
|
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
|
||
|
Мистецтво |
Мистецтво |
1 |
1 |
|
|
|
Математика |
Алгебра |
2 |
2 |
|
|
|
Геометрія |
2 |
2 |
|
||
|
Природознавство |
Біологія |
2 |
2 |
|
|
|
Географія |
2 |
2 |
|
||
|
Фізика |
2 |
2 |
|
||
|
Хімія |
2 |
2 |
|
||
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
|
|
|
Інформатика |
2 |
2 |
|
||
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
|
|
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|
||
|
Разом |
28,5+3 |
28,5+3 |
|
||
|
Додаткові години на вивчення навч. предметів |
3 |
3 |
|
||
|
Історія України |
0,5 |
0,5 |
|
||
|
Українська мова |
1 |
1 |
|
||
|
Факультатив «Фінансова грамотність» |
0,5 |
0,5 |
|
||
|
Факультатив «Культура добросусідства» |
1 |
1 |
|
||
|
Гранично допустиме навантаження на одного учня |
33 |
33 |
|
||
|
Всього (без урахування поділу класів на групи)
|
31,5+3
|
31,5+3
|
|
||
Директор _______________________ Світлана ЛАХТІОНОВА
Додаток 9
Таблиця 1
до наказу МОН України
№ 405 від 20.04.2018
Робочий навчальний план
для 9-го класу
з українською мовою навчання
на 2023 – 2024 навчальний рік
|
Освітні галузі |
Навчальні предмети
|
Кількість годин на тиждень |
|
|
|
9 клас |
|
|||
|
28 учнів
|
|
|||
|
Мови і літератури
|
Українська мова |
2 +1 |
|
|
|
Українська література |
2 |
|
||
|
Іноземна мова (англійська) |
3 |
|
||
|
Зарубіжна література |
2 |
|
|
|
|
|
||||
|
|
||||
|
Суспільствознавство |
Історія України |
1,5+ 0,5 |
|
|
|
Всесвітня історія |
1 |
|
||
|
|
Основи правознавства |
1 |
|
|
|
Мистецтво |
Мистецтво |
1 |
|
|
|
Математика |
Алгебра |
2 |
|
|
|
Геометрія |
2 |
|
||
|
Природознавство |
Біологія |
2 |
|
|
|
Географія |
1,5+ 0,5 |
|
||
|
Фізика |
3 |
|
||
|
Хімія |
2 |
|
||
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
|
|
|
Інформатика |
2 |
|
||
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
|
|
|
Фізична культура |
3 |
|
||
|
Разом |
30+3 |
|
||
|
Додаткові години на вивчення навч. предметів |
3 |
|
||
|
1. Українська мова |
1 |
|
||
|
2.Історія України |
0,5 |
|
||
|
3. Географія |
0,5 |
|
||
|
Індивідуальні заняття: з української мови |
1 |
|
||
|
Гранично допустиме навантаження на одного учня |
33 |
|
||
|
Всього (без урахування поділу класів на групи)
|
33+3
|
|
||
Директор _______________________ Світлана ЛАХТІОНОВА
